Назад до висновків

Зміст

Далі до таблиці 2

Таблиця 1. Основні характеристики націй та націогенезу

Витоки нації (база націогенезу)	Предумови формування		Ознаки нації
	об’єктивні	суб’єктивні	формальні	змістовні
Етноси: один етнос, що підняв­ся на новий щабель кон­солідації, розвитку зага­ль­ної і по­літичної куль­тури, від­по­вівши на ви­клики модернізації; домінуючий етнос, що підкоряє собі “перифе­рійні” етніч­ні групи, які з тих чи інших причин не чи­нять значного опо­ру асиміляції; поліетнічний “плавиль­ний казан; частина етносу, який диференцію­єть­ся під тиском тери­то­­­ріально-політичної роз’єднаності	Процес модернізації : становлення ринкових від­носин та індустріа­лізму в економіці; формування нової, єди­ної для всього суспіль­ства високої (писемної) культу­ри і спільної літе­ратурної мови; формування громадян­сь­ко­го сус­пільства; перехід від підданської до громадянської полі­тич­ної культури, поши­рення ідей рівності, народ­ного і національ­ного суверенітету; встановлення демокра­тич­­них форм державного правління	Консолідуюча діяльність: панівних полі­тич­них еліт (держави), які вживають заходів щодо культурної консолідації народу, що вже має свою державу; духовно-інтелектуаль­них еліт, що сприяють від­род­женню культури, традицій, формуванню полі­тичної самосвідо­мо­сті недержавного на­ро­ду через куль­тур­но-про­світ­ни­цьку діяльність; політичних контр-еліт, що борються за неза­ле­ж­­ність, сприяючи згур­туван­ню нації та її полі­тич­ному самовиз­начен­­ню	Тип спільноти: велика і відносно нова (модерна) спільнота; суб’єкт політичного жи­т­­тя, головна дійова осо­ба історії в нові часи; специфічна група інтере­сів, що потребує політич­но­­го знаряддя їх реалі­за­ції - власної держави	Риси спільноти: спільна (така, що поділя­ється усіма) культура; громадянське суспільство; національна держава (утворена внаслідок самовизна­чен­ня куль­турно-спорідненого наро­ду); етнокультурна і/або політич­на самосвідомість.

Пояснення до таблиці 1:

Перш ніж дати визначення нації, назвати її основні ознаки, що притаманні усім спільнотам цього типу, відзначимо можливість різних підходів до її характеристики. Генетично, з точки зору її витоків, походження, нація — це етнос на найвищому, сучасному ступені розвитку; етнос, що є зрілим в соціально-політичному і культурному відношеннях; етнос, що відповів на виклик модернізації. Структурно, з точки зору її складників, нація - це громадянське суспільство плюс національна (тобто створена культурно спорідненим народом) держава. Функціо­нально, тобто з точки зору виконуваних спільнотою соціальних ролей, нація - це форма і наслідок соціально-політичної мобілізації, суб"єкт політичного процесу, захисник інтересів і архітектор майбутнього певного суспільства. Врахування того, що кожна з національних спільнот має бути проаналізована під кутом зору усіх трьох підходів, дає змогу значною мірою примирити різноманітні тлумачення суті нації, її головних індикаторів, “розвести” їх, віднісши до різних аспектів характеристики спільноти, як це показано в таблиці 2. З неї видно, що коли ми аналізуємо витоки націй (базу націогенези) та хочемо показати, з якого людського матеріалу "ліпилися" нації, то неминуче мусимо говорити про територіально-культурні спільноти, що існували до них — етноси (стовпчик 1), а отже включати до рис усе, чим характеризується певний етнос: мову, територію, особливості психологічного складу.  Коли мова заходить про об"єктивні передумови формування націй, ми звертаємося до вивчення усієї сукупності суспільних змін, що прокладали шлях до саме такого типу спільнот, якими стали нації. Узагальнена назва цих змін — модернізація — включає в себе одночасну трансформацію економіки (становлення внутрішнього ринку), культури (виникнення єдиної для всіх верств і територіальних груп високої і загалом секуляризованої культури), соціальної комунікації (формування відокремленої від держави сфери громадського життя і громадської думки), політичної свідомості та політичної організації суспільства (поширення ідей рівності, народного суверенітету і відповідальності уряду перед народом) (стовпчик 2). Проте суспільні трансформації відбуваються як спонтанно, так і з задіянням свідомої волі і цілеспрямованих зусиль певних дійових осіб. Їх свідомість та дії складають суб"єктивні передумови формування націй і відповідають на питання: хто (еліти духовно-інтеолектуальні та політичні, державні структури, національні лідери) і яку (просвітницьку, організаторську, регулятивну) проводив свідому роботу, що сприяла згуртуванню, консолідації цих великих спільнот. У підсумку маємо певний набір індикаторів власне нації як модерної спільноти: формальних (вказують на те, чим вона є з точки зору прийнятих у суспільних науках класифікацій) та змістовних (суттісних), які вказують на риси, що відрізняють націю від інших спільнот та дають змогу виокремити одну націю з-поміж інших (стовпчик 4). Кожна з цих характеристик розкривається в таблиці 2, котра показує, яким складним і багатогранним є цей витвір людської історії - нація. Для практичних цілей запропонуємо, усе ж таки, і більш коротке визначення даної спільноти.

Нація - це сучасна політична і соціальна спільнота, що базується на культурі, яка поділяється усіма, має етнічні витоки і модерний зміст.

Назад до висновків

Зміст

Далі до таблиці 2